Моніторинг досягнень дітей ЗДО

 

                               Результати

 педагогічного обстеження показників

компетенцій за 2020- 2021 навчальний рік

 

            Моніторинг - це засіб контролю за освітнім процесом, форма організації збору, зберігання, оброблення та розповсюдження інформації про діяльність педагогічного колективу ЗДО, що забезпечує безперервне стеження за станом освітньої роботи і прогнозування розвитку дошкільної освіти. Метою моніторингу є вивчення стану реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти, стану організації освітнього процесу в ЗДО.

                          Завдання моніторингового дослідження:

1. Виявити якість практичної реалізації завдань Базового компоненту дошкільної освіти та отримати об'єктивну інформацію про якість дошкільної освіти, а також прогнозувати її розвиток.

2. Дослідити рівень засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти та освітньої програми ЗДО.

3. Провести порівняльний аналіз відповідності фактичних результатів освітньої діяльності ЗДО прикінцевій меті - вимогам Державних стандартів дошкільної освіти та освітньої програми.

4. Визначити чинники, які сприяють покращенню виконання освітньої програми  в ЗДО.

5. Надати рекомендації педагогам та батькам дошкільників стосовно визначення шляхів покращення якості дошкільної освіти, спираючись на результати моніторингу.

Об'єктами моніторингу є:  інформація про учасників освітнього процесу (педагогів, дітей,

· батьків), зокрема про стан їх здоров'я, соціальний захист, умови життя та виховання, рівень задоволення потреби в освітніх послугах;  навчально-методичне, матеріально-технічне, нормативно-правове,

· кадрове забезпечення освітнього процесу.  результати освітнього процесу (навчально-пізнавальної, творчої,

· ігрової діяльності дітей.

 Методами моніторингу є:

- статистичні обстеження;

                                        - експертні опитування педагогів, дітей, батьків;

                - вивчення документації педагогів;

                                           - метод аналізу результатів педагогічної діагностики дітей;

                                  - методи обробки та накопичення інформації;

             - методи математичної статистики.

Моніторинг якості дошкільної освіти дозволяє визначити успішність і результативність навчально-виховного процесу відповідно до державних стандартів; сприяє підвищенню професійної компетентності педагогічних працівників; сприяє доцільному управлінню якістю стану освітнього процесу в закладі; прогнозує перспективи розвитку ясел-садка та підвищує його імідж.

Одним з головних завдань дошкільної освіти є формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей , набуття соціального досвіду. Цілісність освітнього процесу в закладі дошкільної освіти забезпечується реалізацією БК дошкільної освіти, який є Державним стандартом.

   У Базовому компоненті дошкільної освіти зведено норми і положення, що визначають державні вимоги до рівня освіченості, розвиненості  та вихованості дитини 6 (7) років; сумарний кінцевий показник набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи.

       Показники компетенцій за семи освітніми напрямами, згідно БКДО, у Роксоланівському ЗДО "Вербичка", відповідають задовільному рівню.

 По всіх лініях спостерігається позитивна динаміка. Найнижчі показники належать освітньому напряму «Мовлення дитини» - 58% ( динаміка +30%).

    Потребує подальшого вдосконалення робота з дітьми з розвитку мовлення. Діти добре розуміють мову дорослих, сприймають звернення дорослого, проте виявлено багато порушень у звуковимові. Багато понять залишаються в пасивному словнику дітей.

      Слабким залишається розвиток дрібної моторики рук, тому показники з образотворчої діяльності в цілому на середньому рівні.

     З метою підвищення сенсорного розвитку дітей слід поповнити сучасним різноманітним обладнанням групові сенсорні зони.

     З метою стабілізації психологічного мікроклімату вихователям груп молодшого віку доцільно використовувати картки адаптації, в яких відмічати зміни в поведінці дитини під час перебування у групі.

     З метою активізації роботи з мовленнєвого спілкування з дітьми молодшого віку вихователям необхідно більше уваги приділяти використовувати роботі в групах та індивідуальній. Активізувати роботу з дітьми щодо розвитку їх артикуляційного апарату через використання різноманітних дидактичних ігор та вправ.

         Узагальнені результати спостережень рівня компетентності дітей середнього дошкільного віку (5-го р.ж.) виявили достатній рівень розвитку дошкільників. У порівнянні з результатами отриманими наприкінці вересня, простежується загальне підвищення компетентності дошкільників 5-го р.ж.

        Проте, за результатами аналізу завданням вдосконалення роботи з п’ятирічками в 2020-2021 н.р. є: розвиток зв’язного мовлення, подолання вад звуковимови, недоліків лексики, граматичного ладу мовлення, розвиток дрібної моторики руки, вдосконалення технічних навичок малювання, розвиток творчості, активності, пізнавальних психічних процесів у дошкільнят, сприяння розвиткові ігрової діяльності, конструктивних навичок.

       Отже, для розвитку мовлення вихователям слід приділяти належну увагу формуванню зв’язного мовлення, навчанню дітей чіткому, логічному, образному висловлюванню думки про себе, використанню засобів інтонаційної виразності та мовленнєвому етикету.

        Логіко-математична діяльність потребує від вихователів приділяти більше уваги розвитку допитливості та спостережливості, навчанню дітей висловлювати припущення, робити висновки, базуючись на результатах досвіду, розвивати логічне мислення.

       Освітня лінія «Дитина у природному довкіллі» — активізувати допитливість дітей, спонукати їх досліджувати нове, розвивати вміння ставити перед собою дослідницькі завдання, продовжувати розвивати емоційно- ціннісне ставлення до природи.

       Освітня лінія «Дитина в соціумі» — педагогам слід спрямовувати зусилля на розвиток у дітей вміння встановлювати емоційні контакти з дорослими та однолітками, розвиток комунікативних здібностей вихованців,

більше уваги приділяти вихованню самостійності, ініціативності, толерантності, привітності, гнучкості, розуміння, що Україна є Батьківщиною, якій притаманна певна національна символіка.

      Найнижчий показник виявлено щодо освітньої лінії «Особистість дитини», тому слід більше уваги приділяти формуванню уявлень дошкільників про оздоровчу спрямованість побуту українського народу, про оздоровчі аспекти національної кухні, одягу, посуду, українську оздоровчі ігри-забави, пісні, танці, і надалі розвивати вміння самостійно доглядати за своїм зовнішнім виглядом, вмінню самостійно дотримуватися основних правил безпеки, вчити відстоювати власні права, захищати власну думку, дотримуватись норм спілкування. Вчити розрізняти характер критичних ситуацій, усвідомлювати до якої служби необхідно звернутись, а також правилам поведінки під час навчання різних видів оздоровчих процедур, щодо виконання рухів, безпечного користування приладдям та інструментами.

      Особливу увагу приділяти зміцненню фізичного, психічного та соціального здоров’я дітей, активно залучати до фізкультурно-оздоровчих видів діяльності, прищеплювати бажання займатися фізкультурою і спортом, сприяти опануванню дітьми життєво необхідних рухів.

      У старшій групі  «Оленка» ясел-садку  в 2020 – 2021 н.р. виховується 19 дітей: 7-ми, 6-ти та 5-ти річного віку. Вся освітньо-виховна робота з дітьми планується і проводиться відповідно до Базового компонента дошкільної освіти, програми «Впевнений старт», інструктивно-методичного листа «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі», методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу з дітьми старшого дошкільного віку та інших нормативних документів в галузі дошкільної освіти.

     Освітній процес із старшими дошкільниками забезпечують педагоги: Маєва С.М, Міллєр Т.М,., інструктор з фізкультури Сирота А.В,. музичний керівник Чижова І.Г.. та вчитель-логопед Бойко І.І. , які добре знають зміст  програми « Впевнений старт», здійснюють перспективно-календарне планування за сферами життєдіяльності та напрямами розвитку. Результати, отримані під час вивчення освітнього процесу з старшій групі свідчать про те, що робота ведеться на належному рівні. Процеси життєдіяльності протягом дня здійснюються відповідно до режиму дня, інтересів та запитів дітей, створене доцільне розвивально-предметне середовище з відповідними осередками для проведення організованої та самостійної діяльності дошкільнят, яке забезпечує різні види їх активності. Педагоги намагаються дотримуватися принципу вільної діяльності своїх вихованців. В групах створена доброзичлива атмосфера спілкування дорослих і дітей. Група забезпечена матеріалами і посібниками на достатньому рівні. Створено ігрові осередки «Бібліотека», «Школа», та дослідницько-експериментальну зону, які підсилюють мотиваційну готовність дітей до навчанні в школі. Вихованці мають змогу закріпити набуті знання та враження від екскурсій до школи, класу, шкільної і дитячої бібліотек, проведених протягом року. Найбільш з сформованих вимог є орієнтування в ознаках статевої належності та оперування займенником «Я» з вирізненням себе з поміж інших . В старшій групі цей показник складає 94%. Це свідчить про сформованість самосвідомості яка характеризує високий ступінь психологічної зрілості дошкільника. Також у дітей старшої гр. сформована компетентність ціннісного ставлення до власного здоров’я. 91% дошкільнят зорієнтовані на спілкуванні і взаємодії з дітьми та чуйно ставляться до інших людей залежно від віку та статі. Визначальна роль сім’ї в розвитку дитини підтверджена у 93 % дітей . Вони усвідомлюють поняття «сім’я», поважаючи своїх рідних, відчувають себе повноцінним членом родини. Свою роботу вихователі групи спрямовують на розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Всі діти старшого дошкільного віку зацікавлено ставляться до ігрової діяльності. Вихователі групи формують у дітей дошкільного віку уявлення, еталони, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об'єктів навколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дітей застосовувати набуті знання у практичній діяльності, оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у дитини наочнодійового, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Рівень розвитку пізнавальної сфери дошкільників на високому рівні. Дітей, що мають високі показники вмінь та навичок порівнювати предмети за кольором, формою, величиною в групі 13 % а класифікують предмети за їх кількісними та якісними ознаками 83%. У92 % дітей старшого віку засвоїли вимоги щодо дослідницькоекспериментальної діяльності.

 При цьому 6 % дошкільнят демонструють повну несформованість розвитку мисленнєвих операцій з матеріалізації математичних, логічних, часових відношень.( Атрем Т,Світлана І,Олександр Ц. ),75 % дітей старшої гр. легко орієнтуються на площині, у дітей сформовані просторові диференціювання. Діти старшого віку виявляють пізнавальну активність, спостережливість та винахідливість, а дуже незначна кількість дошкільнят продемонструвала часткову сформованість пізнавальної мотивації. На жаль, 6 % дітей старшого віку не вирізняються наявністю сформованих проявів до пізнавальної діяльності.

     Поняття «готовність до школи» - це набір компетенцій , що складають життєву компетентність дитини. Основними компонентами готовності дитини до шкільного навчання є психофізіологічна, особистісна та інтелектуальна готовність. 

Освітні напрями   Термін оцінювання	Особистість  дитини	Дитина в соціумі	Дитина в природному довкіллі	Дитина у світі культури	Гра дитини	Дитина в сенсорно – пізнавальному просторі	Мовлення дитини
Травень	92%	91%	98%	92%	91%	96%	92%
Динаміка	+53%	+45%	+49%	+43%	+39%	+47%	+46%

Середні показники компетенцій старших груп знаходять в діапазоні  від 91% до 95%. Аналіз результатів педагогічного обстеження показав, що у вихованців старшої групи на високому рівні сформовані показники компетенцій .

   За показниками моніторингу дітей  старших груп  рівень  їх фізичного розвитку, стану життєво важливих систем організму та здоров’я дозволяє витримати певну кількість занять протягом дня та їх часовий відрізок, зберігаючи належну позу  і при цьому немає ризику викривлення хребта.

   Діти усвідомлюють свої фізичні можливості, уміння, переживання а також здатність адекватно оцінювати свої досягнення та особисті якості.

   Сформовані соціальні мотиви: потреба в соціальному визнанні, бажання отримувати соціально значимий статус; бажання вчитися, отримувати знання.

   Вихованці здатні свідомо керувати своєю поведінкою та діяльністю, ставлять мету та докладають вольові зусилля для її досягнення.  Вміють підпорядковувати свої дії вимогам «треба», а не «хочу», свою поведінку встановленим правилам. Володіють соціальними нормами прояву почуттів, розрізняють базові емоції.

   Довільно й продуктивно спілкуються в контексті учбової діяльності, наявна комунікативна ініціатива, проявляють готовність вступити в діалог, вислухати, не перебиваючи, дивлячись в обличчя співрозмовника.

   Наявний певний рівень розвитку пізнавальних процесів, здатність концентрувати уваги на кількох предметах одночасно; швидко переключати зосередження уваги з одного об’єкту на інший, з одного виду діяльності на другий.

   Уміють адекватно й доречно спілкуватися рідною мовою в різних життєвих ситуаціях. Сформовані фонематична, лексична, граматична, діалогічна, монологічна сторони мовлення.

   Сформована мисленнєва операція узагальнення, порівняння, абстрагування, класифікації, установлення причинно – наслідкових зв’язків, розуміння взаємозалежностей, здатність розмірковувати.

     Дані педагогічного та психологічного досліджень (тестування) досягнень випускників ЗДО та тематичного вивчення стану освітньої  роботи зі старшими дошкільниками в контексті безперервної освіти показали, що робота ведеться на достатньому рівні.

У своїй роботі вихователі використовують методи та прийоми які передбачають засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Майже 75% старших дошкільників володіють опануванням фонематичним складом мовлення, 3% вихованців  не розрізняють мовні та немовні, близькі та схожі звуки рідної мови та 6% дітей зовсім не здійснюють складовий аналіз слів. Щодо усвідомлення звукового складу рідної мови з розрізненням і виокремленням голосних, твердих і м'яких звуків - 78 % дошкільників здійснюють його аналіз. Це є свідченням достатньої готовності до навчання грамоти у школі. Визначається позитивна динаміка щодо вільного володіння основними комунікативними навичками, вмінням ініціювати і підтримувати розпочату розмову (90 %) усвідомлюючи українську мову державною (94%). Розширення лексичного запасу слів дошкільників відбувається за рахунок усіх частин мови. 92% дітей вживають слова різної складності, з конкретним, прямим і переносним значеннями. Їх мовлення збагачують синоніми, антоніми, омоніми, метафори, багатозначні слова, фразеологічні звороти. На жаль, 8% дошкільнят не достатньо засвоїли вживання граматичних категорій. Вільно вступають в розмову з дітьми, дорослими, підтримують діалог відповідно до теми, не втручаються в розмову інших 85% дітей старшого дошкільного віку. Більша половина старших дошкільників обізнані з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, а 6% дітей лише частково мають загальні уявлення про життя людей на планеті Земля. Майже 97% дітей знають про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування. Такий же відсоток дітей сприймають природу як цінність, виокремлюючи позитивний та негативний вплив людської діяльності на стан природи. У своїй роботі вихователі групи прагнуть домогтися того, щоб кожна дитина розвивалася, реалізовувалась і самовизначилась як особистість, ознайомлюючись з надбаннями матеріального та духовного світу. 2% дітей старшої групи не виявляють бажання до діяльності естетичного напрямку в різних його видах. Пізнавальний інтерес до мистецтва виявився таким: оволодіння необхідними технічними прийомами для передачі своїх почуттів у малюнку, ліпленні, аплікації, поєднуючи елементи різних видів мистецтва - 98% . Однією з складових культурного розвитку старших дошкільників є зв’язність мовлення в поєднанні з виразністю і образністю. На жаль, лише у 52% вихованців старшого дошкільного віку сформовані комунікативні навички спілкування з приводу змісту і краси творів. При цьому, що у решти дітей лише частково розвивається естетика мовленнєвої культури. На превеликий жаль, 12% дітей не мають навиків рефлексії стосовно власного мистецького досвіду, а 15% лише частково виявляють художню активність як складову особистісної культури. Не всі діти знають художників, письменників,видатних людей України.

   У роботі педагогів старшої групи по підготовці дітей до школи мають місце певні недоліки. Так, вихователям, зважаючи на перерви у роботі закладу. зв’язку з карантином і поганим відвідуванням дітей, необхідно вирішувати ряд питань, над якими треба працювати педагогам старшої групи в наступному році, а саме:

·         для забезпечення реалізації діяльнісного підходу ввести в освітній процес різні види дитячої діяльності творчого характеру ( ігри, технічного і художнього моделювання);

·         використовувати в освітньому просторі практико – орієнтовані ситуації, які наближені  до реального життя, що відповідають потребам  дітей у практичних діях, сприяють максимальній активізації пізнавальних інтересів і формують почуття відповідальності за найближче оточення;

·         розширити діапазон дидактичних методів і прийомів через розвивальні ігри і вправи, логічні задачі, проблемні питання, ігрові технології, що активізують у дітей мислення і уяву;

·         організовувати систематичні спостереження, пошуково – дослідницьку діяльність, використовуючи розвивальне середовище групи;

·         надавати право дитині на ініціативні висловлювання, аргументоване відстоювання своїх пропозицій, право на помилку, через спілкування дорослого з дітьми у формі діалогу, що сприятиме розвитку в дитини активності, ініціативності, почуття власної гідності і самоповаги;

·         забезпечувати дитині можливість взаємодії та взаємообміну досвіду з однолітками і дорослими , що дасть змогу виявити ініціативу, творчість, фантазію, відповідальність;

·         підчас проведення організованої навчально – пізнавальної діяльності систематично використовувати різноманітні класичні та інноваційні педагогічні технології, методи і прийоми, що позитивно зарекомендували себе в сучасній дидактиці, раціонально поєднувати вербальні, наочні та практичні методи.